Як завдяки малій приватизації Київський центральний автовокзал перетворився в сучасний транспортний хаб

У березні 2020 року в системі Прозорро.Продажі успішно відбувся приватизаційний аукціон — Фонд Держмайна продав 99,9 % акцій акціонерного товариства «Київпассервіс» разом з центральним автовокзалом Києва, п’ятьма автостанціями міста  та 18 – в області.

За актив змагалося 3 учасники. Під час аукціону ціна лота зросла майже на 18 % — зі 196 млн гривень стартової ціни до 231 переможної. Новим власником активу стало ТОВ Бастіон-груп спільно з «Комерційним індустріальним банком» та польським банком Pekao. За умовами продажу переможець зобов'язався зберегти основні види діяльності підприємства, погашення заборгованості по зарплаті тощо.

Щоб управляти пакетом нерухомості створили компанію «Укрпас». Вона яка займається автостанційним бізнесом і продажем квитків. Орендою приміщень і обслуговуванням майнових комплексів займається Київпассервіс.

Приватизаційний аукціон Київпассервісу дав поштовх масштабному інфраструктурному проєкту — реконструкції центрального автовокзалу столиці на Деміївській площі. Його збудували в 1957—1961 роках за проєктом архітекторів Авраама Мілецького, І. Н. Мельника й Едуарда Більського. З того часу будівля не ремонтувалася і виглядала, як більшість автовокзалів країни: нелегальні перевізники, відсутність належної безпеки, закликачі на кожному кроці та непристосована до маломобільних груп населення інфраструктура.

У 2013 році вокзал навіть хотіли зачинити та переправити рейси на інші станції по всьому місту. Але згодом від такої ідеї відмовилися.

Повністю модернізувати вокзал почали в жовтні 2020 року, а вже в липні 2021 року в автовокзал відкрили після капітального ремонту. Так занедбана будівля перетворилася на сучасний транспортний хаб.

На першому поверсі автовокзалу розташовується зона очікування рейсів, магазини, аптеки та кафе. На другому поверсі будівлі — каси на рейси офіційних перевізників та зона відпочинку для пасажирів. На третьому поверсі працює готель на 34 номери різного рівня комфорту.

Нові інвестори створили інклюзивну інфраструктуру: ескалатори, ліфт, пандуси, кімнату матері та дитини, нові вбиральні. Розширили також зону приймання транспорту — зробили приблизно 30 платформ (було 12), вихід на які здійснюється лише через турнікети з просканованим QR-кодом квитка або посадкового талона.

Будівлю повністю оновили, водночас зберегли історичні мозаїки українських митців. Це робота митців Володимира Мельниченка та Ади Рибачук. На них зображені київські пейзажі, столичні автотраси, автомобілі й автобуси.

Загалом інвестори вже вклали в реконструкцію автовокзалу близько 100 млн гривень. Ще 20 млн грн інвестувати в розробку IT-рішень, зокрема, створення омніканального сервісу з продажу квитків та автостанційного рішення. Також планувалося вкласти ще 70 млн гривень у розвиток IT-складника.

Центральний автовокзал столиці — один із прикладів того, як завдяки малій приватизації та новим ефективним власникам занедбані державні та комунальні об’єкти набувають друге життя.