За 2021 рік у системі Прозорро.Продажі відбулося понад 1200 успішних аукціонів з малої приватизації, які принесли до бюджетів різних рівнів понад 5 млрд гривень. А це у 2,2 раза більше за стартову ціну цих об’єктів — 2,3 млрд гривень. Для порівняння 2020-й рік організатори отримали від малої приватизації 3,8 млрд гривень. 

Так, за підсумками торгів органи місцевого самоврядування отримали від малої приватизації 1,1 млрд гривень, а Фонд державного майна України — майже 4 млрд гривень.  

Аби кожен охочий міг зрозуміти, чи успішно проходить мала приватизація у його місті, керівниця напряму управління публічним майном Transparency International Ukraine Христина Зелінська розповідає, на що варто звернути увагу. 

Як зрозуміти, чи ваше місто виставляє на приватизацію активи, які не використовуються?

Коли держава або територіальні громади володіють майном, але не використовують його за цільовим призначенням — його слід реалізувати через приватизацію, оренду чи концесію. Оскільки власність громади завжди має приносити економічну та інфраструктурну вигоду.

Користь від публічного майна визначається двома критеріями.

Перший критерій – майно використовується владою для надання послуг громадянам, для забезпечення освітніх, медичних або інших важливих соціальних чи культурних потреб. Тобто, використовується за призначенням.

Другий критерій — користь фінансова. Ідеться про дохід, який державний або місцевий бюджети можуть отримати за це майно. Йдучи вулицями рідного міста, ми можемо побачити закинуті об’єкти: будівлі, приміщення, спортивні комплекси тощо. У кращому випадку вони занедбані та занехаяні, в гіршому – напіврозвалені та зовсім не придатні до використання.

Про ці активи треба розуміти дві речі. Левова частка активів є баластом, що обтяжує кишені платників податків. Його не використовують за призначенням. Це майно можна і навіть треба продати.  

Продаж комунального або державного майна називають приватизацією. Це  ефективний спосіб відновити занедбаний актив, подарувати йому друге життя. Коли підприємець/підприємство купує таке майно, він або робить ремонт, або іноді й відбудовує об’єкт, починає вести там бізнес і створює додану вартість.

Ось тут важливий нюанс. Це все можливо, якщо у місті — відповідальна місцева влада. Така, що розуміє, яке майно слід продати новому відповідальному власнику.

Як громадянам вплинути на зміни і контролювати малу приватизацію?

1. Звернути увагу на перелік активів, що виставляються на приватизацію в їхньому місті/районі. Сьогодні в Україні мала приватизація повністю цифровізована, тобто продаж відбувається через електронний аукціон.

Завдяки порталу Prozorro.Продажі можна знайти у переліку об’єктів малої приватизації активи, які заплановано/оголошено до продажу. Система містить повний опис параметрів, дефектів та цільового призначення.

Transparency International Ukraine підготували спеціальну інструкцію, як контролювати малу приватизацію за допомогою Prozorro.Продажі.

Якщо у вашій громаді є майно, яке не використовується, але ви вірите у його друге життя і потенційну подвійну користь — вихід є. Можна звернутися із запитом до місцевої влади, аби та внесла таке майно до переліку об’єктів приватизації. Влада вирішує, чи вносити його до плану приватизації, опісля місцева рада затверджує план приватизації та умови продажу. Зрештою орган місцевого самоврядування виставляє таке майно на електронний аукціон в системі Prozorro.Продажі.

Показники ефективності малої приватизації у вашому місті 

1. Першим показником ефективної малої приватизації є дохід від продажу до бюджету міста. За ці кошти можна покращити інфраструктуру міста, витратити на підтримку охорони здоров’я, освіти, культури, ремонти доріг або спортивних закладів, медичних установ тощо.

2. Аби продаж відбувся успішно, має бути високий рівень конкуренції серед покупців. Для цього організатор аукціону (місцева влада) має максимально прозоро та повно описати актив. Усі його параметри, коректне призначення, права власності, переваги, цінності та дефекти.

3. Дуже важливо, аби громадяни стимулювали місцеві влади продавати чи здавати в оренду власність, яка не використовується. А потім контролювали ці процеси.

Управління державною та комунальною власністю має бути професійним, відповідальним і доброчесним. А процеси управління – максимально прозорі.